9 на 9 для U12/U13: розстановка та схеми для тренерів

Якщо минулого сезону твої гравці ще грали 7 на 7, ворота були завширшки п’ять метрів, поле – 55 на 35 метрів, а офсайду не існувало, то тепер на них чекає перехід у U12/U13. У німецькій системі це означає: 9 на 9 на полі, майже вдвічі більшому, дві додаткові позиції в кожній команді, офсайд, правило пасу воротареві, два тайми по 30 хвилин. Це не 11 на 11 без двох гравців, а окрема форма гри з власною логікою.

Ця стаття проведе тебе через усе, що справді треба знати новому тренерові U12/U13:

• обов’язкові правила за молодіжним регламентом DFB
• навчальні цілі для цього віку
• дві стандартні схеми 3-2-3 і 3-3-2 з їхніми сильними та слабкими сторонами
• коротко про альтернативи
• підказку, як обрати схему для свого складу
• чотиритижневий план на старт

Від 7 на 7 до 9 на 9: стрибок у U12/U13

У форматі 7 на 7, яким у Німеччині грають U10/U11, шестеро польових гравців діють перед воротарем, офсайду немає, поле легко охопити поглядом, а нападник за три ривки опиняється біля штрафного майданчика. У 9 на 9 польових гравців уже вісім, поле має приблизно 70 на 50 метрів, і швидкий нападник раптом постійно опиняється в офсайді, якщо не навчиться вчасно відтягуватися назад.

Молодіжний регламент DFB допускає для U12/U13 три формати: класичне 9 на 9 «від штрафного до штрафного», 8 на 8 поперек половини великого поля (від бокової лінії до бокової) і окреме 7 на 7 на полі приблизно 50 на 65 метрів. Який формат грає твій клуб, у Німеччині визначає регіональний союз; 9 на 9 від запровадження по всій країні в сезоні 2011/12 – практичний стандарт, і саме йому присвячена ця стаття.

В Україні 9 на 9 теж не екзотика: у «Шкільному м’ячі» – шкільних змаганнях УАФ і ААФУ для дітей до 12 років – з третього етапу грають складом до 9 на 9. Правила DFB, про які йдеться далі, стосуються німецького футболу; що діє на твоєму турнірі, дивись у його положенні.

Що конкретно змінюється для твоїх гравців:

• Ігрова площа зростає приблизно з 2 000 до приблизно 3 500 квадратних метрів, тобто простору стає на 75–80 відсотків більше
• З’являються справжня лінія захисту, півзахист і напад
• Діє офсайд, тож кожен нападник заново вчиться вибирати момент для забігу
• Правило пасу воротареві змушує твого воротаря розігрувати м’яч ногами
• Два тайми по 30 хвилин чистого ігрового часу вимагають керувати навантаженням, чого в 7 на 7 ніхто не потребував

DFB свідомо задумав 9 на 9 як проміжний щабель, щоб діти не потрапляли з формату 7 на 7 одразу на велике поле. Саме в цьому твоє завдання як тренера: сприймати формат як самостійну форму гри, а не як урізане велике поле.

Поле та правила: що змінюється конкретно

Що діє в матчах U12/U13 за молодіжним регламентом DFB:

Для розмітки поля молодіжний регламент DFB допускає два варіанти: «від штрафного до штрафного» на звичайному великому полі (бл. 70 на 50 м, штрафний майданчик 12 на 29 м, бокові лінії – за 10 м від країв штрафного майданчика) або щонайменше 50 на 68 м на скороченому великому полі на всю його ширину. Який варіант обов’язковий, у Німеччині визначає регіональний союз у своїх положеннях про проведення змагань. Як розподілити заміни в заявці з 14 гравців так, щоб кожен отримав щонайменше 50 відсотків ігрового часу, показує стаття Справедливий ігровий час у дитячому футболі – разом із шаблоном карток замін.

Чого гравці мають навчитися в 9 на 9

DFB запровадив 9 на 9 не як міні-версію 11 на 11, а як етап підготовки з трьома чіткими акцентами. Якщо розумієш, чого твої гравці мають навчитися в цьому віці, потім легше вибрати схему.

1. Утворювати трикутники. Троє гравців у просторі дають власникові м’яча два варіанти для передачі. Це розвиває сприйняття, вибір позиції та початок атаки значно краще, ніж дві паралельні лінії.
2. Зміщуватися за м’ячем. Уся команда рухається разом із м’ячем. Це підготовчий щабель до зонного захисту в 11 на 11, а в 7 на 7 через розмір поля такого майже не буває.
3. Багато ситуацій один в один. На полі 70 на 50 метрів гравцям вистачає простору, щоб вступати в єдиноборства й не бути одразу задушеними суперником. Саме там розвиваються техніка та вміння вигравати боротьбу.

Ці три пункти прямо працюють на навчальну концепцію DFB. Через них же DFB рекомендує в обороні захист із трьох, а не плоску лінію з чотирьох.

Захист із трьох як фундамент

Обидві стандартні схеми 9 на 9 спираються на трьох захисників плюс воротаря. Причина проста: троє захисників поруч автоматично відпрацьовують зміщення за м’ячем, і тобі навіть не треба довго пояснювати. Найближчий до м’яча захисник атакує, двоє інших зміщуються до центру та страхують. Це саме той механізм, який твоїм гравцям згодом знадобиться в U14/U15 у захисті з чотирьох.

Захист із двох, навпаки, дає замало глибини: коли одного захисника обіграли, другий залишається сам, а між воротарем і найближчим партнером – 12 метрів штрафного майданчика. Це концепція з 7 на 7, яка в 9 на 9 не працює.

Схема 3-2-3: атакувальна система

Побудова: воротар, троє захисників в одну лінію, двоє опорних півзахисників трохи зміщено перед стиками захисту, троє нападників в одну лінію на всю ширину поля.

Ідея гри: 3-2-3 – найатакувальніша зі стандартних схем. Троє нападників дають розіграшу три адресати попереду. Зміщені одна щодо одної лінії створюють багато природних трикутників, у яких комбінаційна гра розвивається майже сама.

Переваги:

• Збалансоване заповнення поля в ширину й у глибину
• Три адресати попереду – ідеально для швидкого переходу в атаку
• Трикутники точно відповідають навчальній рекомендації DFB
• Можливий високий пресинг, бо троє нападників тиснуть на трьох захисників суперника
• Розвиває гравців з атакувальним мисленням, що в цьому віці й потрібно

Недоліки:

• Двоє опорних бігають найбільше в команді й мають бути тактично зрілими
• Після втрати м’яча контратаку через центр важко захистити, бо в центрі лише двоє
• Працює, тільки якщо крайні нападники готові відпрацьовувати назад
• Витривалість: двоє опорних за матч пробігають помітно більше, ніж гравці на всіх інших позиціях

Коли пасує: коли в тебе є двоє опорних із добрим ігровим мисленням, команда технічно підготовлена, і ти хочеш грати в атакувальний футбол. Це рекомендація DFB для стандартної команди, орієнтованої на навчання.

Схема 3-3-2: збалансована система

Побудова: воротар, троє захисників в одну лінію, троє півзахисників в одну лінію перед ними, двоє нападників на правому й лівому півфлангах.

Ідея гри: 3-3-2 – найзбалансованіша схема для 9 на 9. Дві лінії по троє створюють компактну оборону, атака йде передусім через фланги півзахисту, куди можуть підключатися крайні захисники, щоб створити чисельну перевагу.

Переваги:

• Дуже добре перекриття простору в ширину й у глибину
• Подвійна страховка на флангах в обороні
• Чіткий розподіл завдань: півзахист працює в обидва боки, нападники зосереджені на штрафному майданчику
• Двоє нападників можуть перехрещуватися, один може відтягуватися – це вчить різноманітної гри в атаці
• В обороні стабільніша за 3-2-3 при контратаках через центр

Недоліки:

• Попереду лише два адресати, у розіграшу менше варіантів
• Крайні захисники мусять підтримувати гру на флангах, інакше півзахист вибігається
• Природних трикутників менше, ніж у 3-2-3, – їх треба тренувати свідоміше
• Проти агресивного контрпресингу в півзахисті виникає затор

Коли пасує: коли в тебе міцні крайні захисники, витривалий півзахист і двоє нападників, які вміють діяти разом. Ідеально для команд, що грають у сильнішій лізі й потребують стабільності в обороні.

Альтернативи: 3-1-3-1 і 2-3-3

Крім двох стандартних схем, на практиці трапляються дві альтернативи:

3-1-3-1 (троє захисників, один опорний, троє центральних півзахисників, один нападник). Єдиний опорний прикриває захист, який позаду нього зміщується за м’ячем і починає атаку, а троє «вісімок» відкривають простір у центрі. Сильний варіант, якщо в тебе є надзвичайно розумний опорний. Слабкість: єдиний нападник попереду часто ізольований і мусить дуже багато бігати.

2-3-3 (двоє захисників, троє півзахисників, троє нападників). Максимально атакувальна, на практиці її застосовують майже лише проти явно слабших суперників. Слабкість: захист із двох у 9 на 9 вкрай вразливий, бо одна передача в розріз вимикає половину твоєї оборони. Не рекомендується для навчання – хіба як епізодична система тиску.

Яка схема пасує твоїй команді?

Три питання допоможуть вирішити:

1. Чи є в тебе двоє розумних опорних? Так: 3-2-3. Ні: 3-3-2 прощає більше, бо троє півзахисників підтримують слабшого опорного.
2. Наскільки сильні твої крайні захисники? Сильні й готові підключатися до атаки: 3-3-2 візьме з них максимум. Слабкі у виборі позиції: 3-2-3, бо гру на флангах беруть на себе троє нападників.
3. Який тип у твого центрального нападника? Вертлявий гравець для гри один в один: 3-2-3 із трьома адресатами дає йому передачі на хід. Силовий нападник штрафного майданчика, який добре грає головою: 3-3-2 з навісами з обох флангів.

Якщо ти вперше береш команду U12/U13, 3-3-2 – надійніший вибір: простіше пояснити, стабільніше в обороні, і в тебе є час пізнати своїх гравців. 3-2-3 варто пробувати, щойно за три-чотири місяці ти знатимеш, хто з гравців справді тактично витягне позицію опорного.

Перші 4 тижні з новою командою

Конкретний план тренувань для переходу з 7 на 7:

Тиждень 1: звикання до поля. Кожне заняття починається з десяти хвилин вільної гри на полі 9 на 9 без жодних завдань. Гравці мають тілом відчути нові відстані: як далеко від свого штрафного майданчика до чужого? Скільки сил забирає ривок від центральної лінії до штрафного? Навантаження на витривалість свідомо тримай низьким – роботу робить саме поле.

Тиждень 2: розуміння позицій. Нехай кожен гравець по разу зіграє на кожній позиції. Навіть майбутній нападник одну фазу тренування грає центральним захисником. Так ти не закріпиш позиції намертво вже на третьому тижні, і це працює на навчальний принцип DFB «готувати універсальних гравців».

Тиждень 3: ігрові ситуації. Відпрацюй стандартні ситуації: розіграш від свого штрафного майданчика, зміщення захисту з трьох, оборону при кутовому. Тут же вперше розбери офсайд у вправі.

Тиждень 4: перший офіційний матч. Виходь із чіткою схемою (рекомендація: 3-3-2), але результат другорядний. Після гри коротко обговоріть, що в новому форматі вдалося, а що ні. Будь готовий, що перший матч буде хаотичним, – це частина навчання.

Типові помилки при переході на 9 на 9

П’ять пасток, у які потрапляє майже кожен тренер, що вперше веде U12/U13:

• Надто рано тренувати як 11 на 11. 9 на 9 – самостійний формат, а не міні-велике поле. Відпрацьовувати плоску лінію з чотирьох із двома опорними, бо це «справжній футбол», – марна трата тренувального часу.
• Закріплювати позиції намертво. Хто на першому тижні записує гравців у «захисники» чи «нападники», відбирає в них універсальність, важливу в цьому віці. Ротація має бути щонайменше до U13.
• Ізолювати воротаря. Із новим правилом пасу воротареві твій воротар мусить стати дев’ятим польовим гравцем. Хто дає йому тільки ловити м’ячі, марнує найважливішу позицію для розіграшу в 9 на 9.
• Забувати про страховку від контратак. У 3-2-3 двоє опорних відповідають за страхувальну оборону. Якщо ти цього не тренуєш, у кожному матчі пропускатимеш дві-три контратаки через центр. Тренування страхувальної оборони окупиться вже з четвертого тижня.
• Забувати про флангових гравців. У 3-3-2 крайні півзахисники – найважливіші гравці взагалі. Хто використовує їх лише в обороні, віддає всю атакувальну гру.

Хто хоче мінімізувати роботу з підготовки внутрішнього тренувального турніру для U12/U13, користується інструментом на кшталт AreaCopa і обходиться без таблиць Excel для розкладу, турнірних таблиць і складів.

9 на 9 – окрема форма гри

Якщо винесеш із цієї статті одне: 9 на 9 – не «11 на 11 без двох гравців», а свідомо задуманий етап підготовки з власною логікою. Захист із трьох як фундамент оборони, 3-3-2 як надійна стартова схема, 3-2-3 для атакувальної ідеї гри й чіткий чотиритижневий план переходу з 7 на 7.

Реформа форм гри DFB 2026 року для U6–U11 не перевернула U12/U13 у Німеччині, але трохи розширила вибір: молодіжний регламент DFB 2024 року залишає 9 на 9 стандартом і додатково дозволяє 8 на 8 поперек поля та 7 на 7. Твоє завдання як тренера – підготувати гравців до того, що чекає на них в U14/U15: повноцінного 11 на 11.

Якщо хочеш одразу організувати турнір для U12/U13, застосунок для розкладу дитячого турніру візьме на себе розклад, таблицю та посилання для перегляду наживо для 9 на 9.

Джерела

Розміри поля, варіанти формату, правила та схеми в цій статті взято з офіційних німецьких джерел – DFB і Баварського футбольного союзу BFV:

1. Deutscher Fußball-Bund (редакція від 15 липня 2024 р.). Jugendordnung, Anhang IV — Bestimmungen für Spiele auf Kleinfeld für Juniorinnen und Junioren (молодіжний регламент, додаток IV – положення про ігри на малому полі для дівчат і юнаків). Франкфурт-на-Майні. Джерело для варіантів формату U12/U13 (9 на 9, 8 на 8 поперек поля, 7 на 7), розмірів поля («від штрафного до штрафного» або щонайменше 50 × 68 м), а також вимог до розміру м’яча й воріт.
2. Schomann, P. (2011). «Endlich gibt es Ballkontakte für alle! D-Junioren spielen bundesweit 9 gegen 9.» In: fussballtraining 8/2011, Philippka-Sportverlag. Первісна публікація DFB про запровадження формату: розміри 70 × 50 м, штрафний майданчик 12 × 29 м, позначка пенальті на 9 м і рекомендація захисту з трьох, 3-2-3 та 3-3-2 як стандартних схем.
3. Bayerischer Fußball-Verband (18.04.2011). Mitteilung: Bundesweit einheitliche altersgerechte Spielform bei den D-Junioren (U12–U13). Пам’ятка BFV про конкретну розмітку поля (штрафний майданчик завглибшки 12 м, бокові лінії за 10 м від нього = ширина поля бл. 49–50 м), порядок замін і правила пасу воротареві та офсайду.
4. Bayerischer Fußball-Verband (редакція від 01.08.2025). BFV-Jugendordnung. Чинні баварські положення про проведення змагань, зокрема з альтернативою – «подвійною грою» 7 на 7.

Кому потрібні конкретні значення для певного німецького регіонального союзу, знайде обов’язкові положення на сайтах регіональних союзів (напр., BFV, WFV, NFV, FVR, SBFV). Вони втілюють рамку DFB у межах дозволених діапазонів трохи по-різному. Для турніру в Україні орієнтуйся на положення конкретного змагання.