Funino в дитячому футболі: посібник для тренерів U6–U11

Вівторок, вечір, ти стоїш біля тренувального поля, малеча U7 уже нетерпляче тупцює, а в тебе в голові – Funino. У Німеччині реформа DFB із сезону 2024/25 остаточно замінила старе сім на сім на великі ворота саме цим форматом: три на три на чотири міні-ворота. Ти, можливо, бачив його мигцем на тренерському курсі, у тебе є батьки, які спитають, чому немає турнірної таблиці, і клуб, який охоче грав би далі, як раніше.

Цей посібник – практичне доповнення до огляду реформи в статті про ігрові формати в дитячому футболі. Він показує, що саме робити в день тренування, які вісім варіантів ігрової форми варто мати в репертуарі та як підлаштувати формат під U6/U7, U8/U9 і U10/U11. А ще – як пояснити все батькам за десять хвилин без суперечок: з тренерськими підказками, картками вправ у PDF для друку наприкінці та шаблоном листа до наступних батьківських зборів.

Що таке Funino

Funino – ігрова форма для шести дітей: дві команди по три польові гравці, без воротаря, четверо міні-воріт. На кожній лінії воріт стоять двоє воріт, кожні 2 метри завширшки й 1 метр заввишки, щонайменше за 12 метрів одні від одних. Поле маленьке: 20 на 27 метрів в оригіналі, а DFB для U6/U7 бере ще менші розміри. На стандартному великому полі вміщується вісім паралельних полів Funino.

В офіційних правилах DFB формат називається «3 на 3 з чотирма міні-воротами»; у клубній практиці й на тренерських курсах усталилася коротка назва Funino. У цій статті ми вживаємо обидві назви як синоніми. Буклет DFB Wettbewerbsformen im Kinderfußball («Форми змагань у дитячому футболі», редакція 09/2024) – офіційне джерело німецьких правил; методичну основу Вайн заклав у книжці Spielintelligenz im Fußball («Ігровий інтелект у футболі»).

Назву FUNiño Вайн придумав сам: з англійського fun (розвага) та іспанського niño (дитина). Тоді він жив у Барселоні, де й з’явився іспанський підручник. Його праці Developing Youth Football Players і Game Intelligence з 1993 року є офіційним підручником Real Federación Española de Fútbol; «Барселона» й «Атлетік» (Більбао) закріпили цю методику в роботі своїх академій. У Німеччині формат потрапив у клубне життя лише через «Майнц 05» (проф. д-р д-р Маттіас Лохманн, Ерлангенський університет) і «Шальке 04». Під назвою Wettkampfsystem 4.0 («Система змагань 4.0») Лохманн заклав значну частину наукової бази для пізнішої реформи DFB.

Чим відрізняються федерації

Однаковий базовий принцип, три зводи правил. Якщо ти бачив, як у медіа плутають терміни, – ось що відрізняється, а що збігається.

Три висновки для тренера в Німеччині. По-перше, на офіційному ігровому дні там діють правила DFB (шість метрів зони удару, чотири міні-ворота, ротація); варіант FA з одними воротами на кожному боці й правилом середньої лінії підходить як тренувальна форма, але не для офіційного ігрового дня. По-друге, правило 15 метрів для батьків – німецька клубна домовленість, у буклеті DFB її немає; FA натомість прямо прописала 3-метрову Respect Line. По-третє, ритуали ігрового дня («камінь, ножиці, папір», «дай п’ять», Pitch Facilitator) – винахід FA, а не частина німецької реформи.

А от у питанні таблиць Україна йде іншим шляхом. У Німеччині DFB до U11 грає без турнірної таблиці. В Україні жоден документ федерації такої межі не встановлює: навіть національні шкільні змагання «Шкільний м’яч» для дітей до 12 років ведуть таблицю й визначають чемпіонів. Чи обходитися без таблиці з наймолодшими, вирішує організатор.

Funino за межами Німеччини

Те, що в дискусії про реформу DFB часто губиться: зробивши формат обов’язковим у 2024/25, Німеччина наздогнала міжнародну лінію, а не випередила її. Ось як справи виглядають в інших країнах:

Три висновки. По-перше, Funino – не німецький експеримент, а міжнародний стандарт. По-друге, саме формат із чотирма воротами – німецька та іспанська особливість. Англія з FutureFit переходить на 3 на 3 лише з двома воротами, США грають 4 на 4. По-третє, фестивальна логіка (кілька коротких ігор в один день, без таблиці, з ротацією) – міжнародно усталена форма проведення для форматів, схожих на Funino. Більше про реформу – у посібнику про ігрові формати в дитячому футболі 2026.

Чому четверо воріт розвивають ігровий інтелект

Сам Вайн сформулював це так: «Завдяки тому, що кожна команда може досягти успіху у двох окремо розташованих воротах, у дітей розвиваються сприйняття, розуміння ігрової ситуації, тактичне мислення й поведінка, а також фантазія та креативність». Порівняння з класичним форматом добре обґрунтоване спортивною наукою. Меммерт описав шість базових тактик, спільних для всіх спортивних ігор: рухатися до цілі, наближати м’яч до цілі, взаємодіяти, використовувати проміжки, оминати перешкоду від суперника, створювати чисельну перевагу. У грі 11 на 11 під час кожної дії активна лише частина цих тактик; у 3 на 3 на четверо воріт усі шість постійно в грі одночасно.

Конкретно це означає, що восьмирічна дитина в грі Funino за дві хвилини зазвичай шість–вісім разів стикається з тим самим рішенням: які з двох воріт на протилежному боці зараз захищені гірше? Віддати пас чи йти самому? Куди зараз біжить моя партнерка? У класичному сім на сім з одними центральними воротами той самий гравець отримує таке рішення, може, двічі-тричі за ігровий блок. Саме кількість повторень і є справжнім механізмом дії.

Funino як тренування на витривалість

Це питання серед колег-тренерів звучить щонайпізніше після третього тренування Funino: «А хіба їм не треба часом по-справжньому побігати, без м’яча?» Відповідь спортивної науки однозначна. Ігри в малих складах досягають тієї ж інтенсивності, що й класичне аеробне інтервальне тренування: 90–95 % максимальної частоти серцевих скорочень за тривалості навантаження від трьох до п’яти хвилин. Саме такій тривалості відповідає правило ротації реформи DFB: три хвилини гри, потім заміна.

Висновок для тижневого плану: у дитячому футболі додаткове тренування на витривалість без м’яча для U10/U11 не потрібне. Funino з тривилинною ротацією, яку прописав DFB, саме по собі і є тренуванням на витривалість. Колодзей (ФК «Вадуц») влучно сформулював це на Міжнародному тренерському конгресі 2018 року: «Розмір поля, кількість гравців і тривалість гри – це нормативи навантаження, що дають змогу досягати різної інтенсивності». Хочеш більше бігу – бери верхню межу розміру (25 на 30 метрів); хочеш більше стартів і змін напрямку – лишайся на малому полі.

Важливе застереження: для чистого тренування спринту формат підходить гірше. У 4 на 4 на полі 39 на 39 метрів дистанція на високій швидкості становить лише 2,7 метра за хвилину проти 8,4 метра за хвилину в офіційному 11 на 11. Якщо в U10/U11 тобі потрібні справжні спринтерські подразники, поєднуй Funino з короткими спринтерськими естафетами на початку тренування. Для U6–U9 це й так не тема.

Щодо ризику травм: Funino за визначенням скорочує довгі спринти, які в класичній грі спричиняють більшість травм задньої поверхні стегна. Малі поля, щоправда, збільшують кількість прискорень і змін напрямку, але для гравців шести–одинадцяти років із невеликою масою тіла та невисокою швидкістю це практично не критично. Приблизно з середини віку U10/U11 варто робити коротку динамічну розминку перед першою грою Funino; шести хвилин досить.

Поле й інвентар за 2 хвилини

На кожне поле Funino тобі потрібно:

• Четверо міні-воріт, кожні 2 метри завширшки й 1 метр заввишки (оригінальний розмір Вайна). Буклет DFB допускає й трохи інші розміри (висотою до 1,65 метра).
• Вісім фішок, щоб позначити 6-метрову зону удару перед кожними воротами. У варіанті 2 на 2 для U6/U7 зони удару немає: там гол зараховують, якщо удар завдано від середньої лінії й ближче. У 3 на 3 для U6/U7 і починаючи з U8/U9 зона удару обов’язкова.
• Один ігровий м’яч на команду плюс запасний біля поля. Який розмір м’яча пасує якому віку, показує таблиця нижче.
• Манішки двох чітко відмінних кольорів. Для шести–семирічних краще працюють контрастні пари (наприклад, рожевий/чорний, жовтий/синій), ніж класичні червоний/синій.

Розміри м’ячів у дитячо-юнацькому футболі:

Для Funino в залі ідеальний легкий м’яч розміру 3 зі зниженим відскоком. Вимога FA FutureFit для 3 на 3 в Англії прямо звучить як «Size 3 (psi 5)». Найбільша різниця з вимогами DFB – в U10/U11: FA лишає там розмір 3, бо формат 7 на 7 грають на рік довше; DFB уже з U10 переходить на розмір 4.

Якщо міні-воріт немає, збудуй їх із фішок або стійок. Вайн пише про це: «Якщо під час гри ворота змістилися, суддя зараховує гол і тоді, коли, на його думку, м’яч перетнув лінію там, де ворота стояли спочатку». Це знімає стрес через брак інвентарю.

Прагматичний важіль для щоденної роботи: розміром поля ти керуєш навантаженням. Поле 20 на 27 метрів (стандарт Вайна) дає середню інтенсивність і добре тренує читання гри. 25 на 30 метрів (верхня межа DFB) дає більше бігу й пасує для другої половини сезону, коли діти вже витриваліші. 20 на 22 метри (U6/U7) – дуже тісний простір, багато стартів, багато дотиків до м’яча за хвилину. Переставити фішки – хвилина роботи.

Для власних ігрових днів: заклади щонайменше 4 тижні на підготовку перед першим домашнім ігровим днем у новому форматі. Замов міні-ворота, визначся з розміткою зон удару, проінструктуй помічників-суддів і признач батьківські збори, на яких пояснюєш формат. Більше про логістику фестивального дня – у посібнику про організацію турніру в залі.

Ступенева модель Funino від U6 до U11

Funino – не один формат, а ступенева модель. Буклет реформи DFB (редакція 09/2024) задає точну схему:

Три правила діють на всіх ступенях. По-перше, реформа DFB з U8/U9 передбачає механізм вирівнювання («Якщо різниця становить 3 голи, команда, що програє, може випустити додаткового гравця, доки рахунок знову не зрівняється»). По-друге, грають у турнірній формі з полями вищого й нижчого рівня: після кожного раунду переможець переходить на поле далі, той, хто програв, – на поле назад. По-третє, «рішення під час гри діти мають якомога більше ухвалювати самі. Тренери й супровідні дорослі діють як спільні ведучі гри та втручаються в гру лише за потреби» (буклет DFB 09/2024, с. 8).

Остання цитата – найважливіша тренерська настанова всієї реформи.

U6/U7: 2 на 2 і 3 на 3

Найважливіший педагогічний крок в U6/U7 – відхід від «футболу купою». Шестирічна дитина бачить м’яч, увесь рій біжить до м’яча, хтось б’є, усі біжать слідом. Саме цей рефлекс і розбирає варіант 2 на 2. Коли в команді лише двоє гравців, а воріт четверо, неминуче виникає розподіл завдань: один іде до м’яча, другий лишається вільним. Хто відправляє до м’яча обох, одразу пропускає гол. Прогрес за перші три тренування вражає, бо завдання таке зрозуміле.

Буклет DFB (09/2024, с. 8) для варіанту 2 на 2 передбачає: ігровий час від 5×5 до 7×7 хвилин, три хвилини перерви між раундами, без воротаря, голи зараховують лише від середньої лінії. Команда складається з двох польових гравців і одного запасного; після кожного забитого гола обидві команди міняють одного гравця у визначеному порядку. Така логіка замін гарантує, що в кожному раунді кожна дитина отримує приблизно однаково хвилин. Найчастіший докір батьків («моя дитина мало грає») так відпадає сам собою.

З другої половини сезону або із сильною групою U7 варто переходити до 3 на 3. Цей варіант складніший, бо з трьома гравцями стає можливою справжня взаємодія в трикутнику. Вайн пояснює це в Spielintelligenz im Fußball так: «Побудова трикутником дає змогу добре спілкуватися й взаємодіяти як в атаці, так і в захисті». Додається зона удару (6 метрів від воріт), ігровий час зростає до 7 хвилин на блок.

Найважливіші тренерські підказки для U6/U7:

• Став запитання, а не давай вказівки. Коли дитина сама біжить до воріт: «Де твоя партнерка?» замість «Ти маєш віддати пас!». Принцип Вайна: «Замість того щоб давати гравцям рибу, покажіть їм, як її ловити».
• Батьки – на відстані 15 метрів. У німецьких клубах це поширене правило, хоча в буклеті DFB його немає. Батьки біля бокової лінії мимоволі керують поведінкою дітей.
• Серйозно стався до ритуалу замін. Хто заходить, хто виходить – визначено заздалегідь; під час гри жодних дискусій. Інакше на кожній заміні губиться 60 секунд.

Пастка: діти цього віку швидко втрачають задоволення від базової форми 3 на 3, якщо захисникам доводиться надто довго відбирати м’яч. Стеж, чи кожен гравець у кожному 7-хвилинному блоці хоча б раз сам б’є по воротах. Якщо ні – зменш поле або введи умову («перед ударом м’яча мають торкнутися всі троє»). Більше про це – в розділі з варіаціями нижче.

U8/U9: 3 на 3, 4 на 4, 5 на 5

U8/U9 – найважливіший навчальний коридор у всьому дитячому футболі. Вайн присвятив восьми- й дев’ятирічним цілу частину книжки: «Мініфутбол на четверо воріт з його численними варіантами – це скроєне на міру змагання для восьми- й дев’ятирічних, яке відповідає всім їхнім бажанням і очікуванням». Буклет DFB підтверджує це трьома дозволеними ігровими формами (3 на 3, 4 на 4, 5 на 5) та ігровим часом від 5×10 до 6×12 хвилин.

У тренувальних буднях добре працює чітка прогресія протягом сезону:

• Тижні 1–8 (кінець літа й осінь): 3 на 3 як основний формат. Послідовно дотримуйся зони удару, заміна після кожного гола. Тренерські коментарі – лише два-три запитання за раунд. Мета: кожна дитина знає своїх партнерів і вміє віддати пас під тиском.
• Тижні 9–18 (зима): 4 на 4 як основний формат, 3 на 3 – запасний варіант, якщо на тренування прийшло мало дітей. За бажанням – з воротарем у воротах для малого поля. Четвертий польовий гравець відкриває новий рівень навчання: тепер ідеться про розташування в глибину, а не лише про ширину.
• Тиждень 19 – кінець сезону (весна): 5 на 5 як підготовка до переходу в U10/U11. Тут однаково добре працюють і варіант із чотирма міні-воротами, і варіант із класичними воротами для малого поля та воротарем.

Для основної фази в 3 на 3 особливо корисні два варіанти ігрової форми. Перший – варіант із джокером: нейтральний гравець стоїть на середній лінії й завжди грає за команду, яка зараз володіє м’ячем. Так команда з м’ячем постійно має перевагу чотири проти трьох. Це тренує відкривання й використання проміжків, і жодна команда не розчаровується через те, що вона структурно в меншості.

Другий – варіант з обов’язковим пасом: перед кожним ударом по воротах м’яча мають торкнутися всі троє партнерів. Він змушує грати командою й розв’язує класичний для U8/U9 конфлікт «усі голи забиває лише найшвидший». Батьки люблять цей варіант, бо до воріт добираються й їхні менш напористі діти.

Пастка в U8/U9: перехід від 3 на 3 до 4 на 4 – методично найважчий стрибок. З четвертим гравцем уперше виникає справжня командна тактика, і багатьох восьмирічних це перевантажує. Порада з тренерської освіти: коли команда грає 4 на 4, обмеж коментарі щонайбільше двома чіткими поведінковими підказками за тренування. «Коли м’яч не в тебе, відійди на кілька кроків назад» – цього досить. Більше вказівок лише шкодить. Це підтверджує й лінія німецької підготовки тренерів DFB: «Коучинг тренера скорочується й обмежується цілеспрямованими запитаннями в перервах».

U10/U11: 5 на 5 і ромб 7 на 7

U10/U11 – перехідний ступінь. Досі формат був зосереджений лише на ігровому інтелекті й дотиках до м’яча; тепер уперше додаються тактичні завдання: розташування, глибина, побудова атаки через власну половину. Вайн передбачив це в Spielintelligenz im Fußball ромбом 7 на 7 для 11–12-річних: «Спершу грають 7 на 7 без офсайду, потім з офсайдом: воротар, вільний захисник, троє півзахисників і двоє нападників. Кожні п’ять хвилин усі гравці міняються ролями й позиціями».

Буклет реформи DFB (09/2024, с. 19–22) допускає для U10/U11 кілька форматів: 4 на 4, 5 на 5 і 7 на 7. Більшість регіональних федерацій Німеччини беруть 5 на 5 як стандарт, а 7 на 7 – як розширення для підготовки до U12/U13. На тренуваннях добре працює поділ: у середу 5 на 5 як основна форма (кілька варіантів із міні-воротами), у п’ятницю ромб 7 на 7 як підготовка до гри.

У варіанті 5 на 5 з міні-воротами центральне навчальне завдання – підтягування другої лінії. З п’ятьма гравцями неминуче виникає розташування «попереду – в центрі – позаду». Хто цього не тренує, матиме п’ятьох гравців в одну лінію довкола м’яча – старий шаблон U8/U9. Тренерська підказка: «Коли м’яч у партнера попереду, підтягнися за ним на крок. Коли м’яч у партнера позаду, йди вперед». Це одне правило змінює гру більше, ніж будь-яке тактичне пояснення.

Ромб 7 на 7 – перший систематичний крок до класичної командної гри. Вайн задумав розстановку 1-1-3-2 (воротар, вільний захисник, троє півзахисників, двоє нападників) як місток: гравців досить, щоб розподілити всі завдання, але досить мало, щоб кожна дитина в кожному матчі брала безпосередню участь у багатьох епізодах. Ротація кожні п’ять хвилин (кожна дитина міняє позицію) обов’язкова, інакше найшвидші назавжди осядуть в атаці, а найсором’язливіші – у воротах.

Практичне запитання для тренерки U10/U11: чи варто проводити блок 7 на 7, якщо на тренуванні лише 12 дітей? Чесна відповідь: із дванадцятьма дітьми лишайся на 5 на 5 із замінами. 7 на 7 працює від 16 дітей. Інакше забагато ігрового часу минає на лаві. Для спеціальних завдань із дриблінгу в U10/U11 природне продовження – посібник про вправи на дриблінг для U9–U11.

Варіації Funino для основної фази

Три варіанти, які мають бути в репертуарі кожного тренера Funino. Їх можна застосовувати незалежно від вікового формату: базова геометрія 3 на 3 лишається, змінюється лише одне правило.

Варіант із зонами. Поле ділять додатковою лінією на дві половини (паралельно довгій стороні). Кожна команда мусить мати щонайменше одного гравця в кожній зоні. Цей варіант структурно руйнує рефлекс бджолиного рою й тренує відчуття позиції. Працює із сильною групою U8/U9, а в U10/U11 – обов’язковий варіант.

Адаптація для зали. Поле в залі 15 на 20 метрів, міні-ворота замінено воротами-лініями, стіни вважаються партнерами (пас у стіну й підбір дозволені). Буклет реформи DFB прямо передбачає варіант для зали на зимові місяці; більшість німецьких клубів в U6–U9 пів року грають виключно в залі. Гра від стіни методично цінна, бо додає ще один варіант пасу: дитина, яка відчайдушно намагається пройти дриблінгом, дуже швидко засвоює, що стіна – теж партнер.

Завершальний варіант. Нападник із м’ячем у центрі, четверо захисників – по одному на кожні міні-ворота. Двоє з них «активні» й стоять просто перед своїми воротами, двоє інших «пасивні» й стоять помітно позаду своїх воріт. Нападник має розпізнати, які двоє воріт відкриті, і завершити атаку в одні з них. Це 30-секундне завдання, яке можна вбудувати в активаційну фазу тренування. Вайн у Spielintelligenz im Fußball називає цей варіант ключовою вправою для навчання вибору воріт.

Чесна примітка: в інтернеті ходять два варіанти Funino, які ми в цьому посібнику свідомо не беремо. «Funino з очками за позицію воріт» (голи у важкодоступні ворота рахуються подвійно) перетворює ігровий інтелект на задачу з математики й перевантажує дітей U6–U9. «Funino з правилами, що постійно змінюються» (кожні дві хвилини тренер змінює якесь правило) привабливий як демонстрація методики на тренерських курсах, але в клубних буднях це зайва робота для тренера без помітної користі для навчання. Більше – не завжди краще.

Типові помилки тренерів: топ-5

Помилка 1: виправляти замість дати грати. Якщо ти як тренер кожні три хвилини зупиняєш гру, щоб виправити гравця, тренування не тече. Вайн пише про це: «Тренер, який у ці фази постійно виправляє, лише заважає процесу навчання й розвитку та ще й без потреби тисне на дітей вимогою результату». Ігрові форми діти засвоюють через повторення й власний досвід, а не через пояснення. Дай грі йти. У перерві спитай, що вони самі помітили.

Помилка 2: тренувати на перемогу, а не на навчання. Funino – фестивальний формат без таблиці. Хто в клубних буднях однаково думає «сьогодні ми мусимо виграти», будує команду так, що найбільше епізодів дістається двом найсильнішим гравцям, і цим шкодить решті команди. Застереження Вайна: «На жаль, майже на всіх спортивних майданчиках навіть у наймолодших на першому місці досі перемога, а не гра».

Помилка 3: занадто тісне поле. Вайн прямо застерігав: «Багато тренерів схильні обирати для малих дітей малі чи надто тісні ігрові простори». Мінімальний розмір для 3 на 3 – 20 на 20 метрів. Якщо поле замале, гра перетворюється на клубок, і педагогічний ефект зникає. Поле для Funino краще взяти трохи завеликим, ніж замалим.

Помилка 4: не проінструктувати батьків. Непоінформовані батьки стоять біля поля й вигукують вказівки. Їхні діти тоді прислухаються вже не до власного сприйняття, а до мами чи тата. У німецьких клубах поширене правило – 15 метрів від поля. На батьківських зборах вистачить трьох хвилин пояснення. Більше про це – в наступному розділі.

Помилка 5: недбалий ритуал замін. Якщо міняєш гравців після гола, потрібен чітко визначений порядок. Інакше кожна заміна перетворюється на дискусію, і 7 хвилин ігрового часу скорочуються до 5. Порада: заламінована картка з порядком замін на планшеті, на кожному тренуванні новий порядок, під час гри жодних дискусій. Реформа DFB прямо приписує заміни у визначеному порядку.

Що батькам треба знати про Funino

П’ять найчастіших заперечень батьків – у тому порядку, в якому вони зазвичай звучать на батьківських зборах:

1. «Чому немає таблиці? Моя дитина ж хоче вигравати!» Фестивальна логіка реформи DFB свідомо відмовляється від таблиць, бо головна навчальна мета в дитячому віці – не перемога, а сприйняття й досвід успіху для всіх. Вайн пише про це: «На жаль, майже на всіх спортивних майданчиках навіть у наймолодших на першому місці досі перемога, а не гра». Батьки розуміють цей аргумент із першого пояснення, щойно усвідомлюють, що за ігровий день Funino кожна дитина забиває кілька власних голів, а не лише один талановитий нападник.

2. «Навіщо четверо воріт? Це ж не справжній футбол.» Четверо воріт змушують кожну дитину постійно читати ігрову ситуацію: які ворота зараз захищені гірше? Ця вимога до сприйняття – уся дидактична основа формату. У класичній грі на двоє воріт досить бігти в один бік. У грі на четверо воріт треба думати.

3. «А де воротар? Моя дитина ж не вміє стояти на воротах.» В U6–U9 воротаря свідомо немає. Реформа DFB передбачає це, бо шестирічні й так постійно перемикаються між воротами та полем, а роль воротаря методично має сенс лише з U10/U11. Якщо клубу потрібен спеціалізований воротар – тренуй його з U10/U11, не раніше.

4. «Моя дитина заслабка для Funino, вона там загубиться.» Насправді навпаки. Вайн у Spielintelligenz im Fußball прямо зафіксував, що слабші гравці виграють від Funino найбільше: «Кожен, навіть найслабший гравець, важливий». У класичному 7 на 7 найслабша дитина торкається м’яча за гру двічі-тричі; у 3 на 3 – у рази частіше. Хто не встигає за грою, бо йому бракує дотиків до м’яча, у Funino отримує саме ці дотики.

5. «Чому вони мусять мінятися після кожного гола?» Ротація після кожного гола (U6/U7, а також 3 на 3 в U8/U9) або кожні три хвилини за свистком (з 4 на 4) гарантує всім дітям однаковий ігровий час. Це правило – частина фестивальної логіки реформи DFB, і воно структурно виключає, що дитину обділять, бо вона саме зараз грає не найкраще. Батьки, чиї діти раніше грали замало, зазвичай стають найпалкішими прихильниками Funino.

Шаблон листа до батьківських зборів

Якщо тобі потрібен шаблон, ось один, що працює в клубних буднях. Підлаштуй його під свій клуб і команду, а тоді розішли один раз перед стартом сезону електронною поштою або в батьківському чаті в месенджері:

Шановні батьки!

З цього сезону наші команди U6–U9 грають у форматі Funino: «3 на 3
на чотири міні-ворота». За цим форматом у Німеччині з 2024 року
обов’язково грають усі діти цього віку. Три речі відрізняються від
того, як було раніше:

1. Без таблиці й без оголошення переможців в ігровий день. Усі команди
   грають у турнірній формі, перемагають приблизно однаково часто й
   наприкінці отримують грамоту.

2. Кожна дитина в середньому сама забиває голи. У старому форматі
   7 на 7 більшість голів зазвичай забивали ті самі двоє-троє дітей;
   у Funino це змінюється від ігрового дня до ігрового дня.

3. Ротація: після кожного гола або, у старших, кожні три хвилини
   кожна команда міняє одного гравця. Так кожна дитина в кожній грі
   отримує однаковий ігровий час.

Про що ми просимо в ігровий день: щонайменше 15 метрів від поля,
жодних тренерських вигуків збоку, жодних оцінок окремих гравців там,
де діти можуть це почути. Якщо маєте запитання, підходьте до мене
після ігрового дня – я знайду час.

Дякуємо за вашу підтримку!

Зі спортивним привітом,
[Ім’я]

Остання примітка: батьки-скептики зазвичай стають прихильниками Funino, щойно вперше подивляться, як грає їхня власна дитина. Дію формату видно тоді, коли його не коментуєш.

Як самому організувати фестиваль Funino

Хто хоче організувати у своєму клубі фестивальний день Funino, потребує трьох речей: залу або великого поля з місцем щонайменше для трьох-чотирьох паралельних полів Funino, чотирьох міні-воріт на кожне поле (на крайній випадок – фішок) і чіткого плану ротації. Буклет DFB прямо передбачає фестивальний режим: «Грають у турнірній формі з полями вищого й нижчого рівня. Після кожного раунду переможець переходить на поле далі, той, хто програв, – на поле назад».

Типовий фестивальний день для U8/U9 має шість–сім раундів по 7–10 хвилин, три хвилини перерви між раундами й наприкінці невелику грамоту для кожної дитини (без першого й останнього місця). Шість–вісім команд легко вміщуються на трьох-чотирьох паралельних полях. Тренери виступають ведучими гри, а не коучами. Батьки стоять за 15 метрів. Харчування на дитину: банан, пів літра води, батончик мюслі. Цього вистачить на три години.

Повна логістика – від плану інвентарю й інструктажу суддів до шаблону листа батькам – у посібнику про турнір у залі за тиждень; правила Funino й погодинний план там уже враховано відповідно до німецької реформи 2024/25. Якщо хочеш провести власний фестиваль Funino і не заплутатися в таблицях Excel, найпростіше скористатися інструментом на кшталт AreaCopa, який автоматично складає план ротації й розподіл ігор.

Funino – ще й природна основна фаза після розминки з мінімумом інвентарю. Більше про це – у посібнику про 15-хвилинну розминку без інвентарю, яка однаково підходить для U6–U11.

Картки вправ для завантаження

Два PDF для друку, щоб узяти з собою на тренувальне поле. Чек-лист – односторінкова швидка довідка з пунктами підготовки та всіма вісьмома варіантами ігрової форми у вигляді стислих списків підказок. Згодиться, якщо ти вже знаєш Funino й потребуєш лише нагадування.

Робочий зошит – дванадцятисторінкова версія зі схемою поля на кожній картці. Одна картка на сторінку, схема посередині, під нею пронумеровані тренерські підказки. Прикріпи його до планшета – і розстановка та маршрути бігу будуть перед очима, поки пояснюєш.

Джерела

Першоджерела Вайна (методика FUNiño)

• Wein, Horst (2011). Spielintelligenz im Fußball — kindgemäß trainieren. 4-те перероблене й доповнене видання. Aachen: Meyer & Meyer.
• Wein, Horst (2006). «Mehr Spielintelligenz!» У: fußballtraining 5+6/2006, с. 56–62.

Правила DFB (реформа 2024/25)

• Deutscher Fußball-Bund (редакція 09/2024). Wettbewerbsformen im Kinderfußball. Frankfurt am Main: DFB Entwicklung Vereine, Ehrenamt und Spielbetrieb.

Спортивно-наукові докази (ігровий інтелект, фізична підготовка, навантаження)

• Memmert, Daniel (2011). Vermittlung von Spielfähigkeit.
• Schmoll, Simon (2020). Athletiktraining im Nachwuchsfußball. Магістерська робота, Потсдамський університет. (Цитує Hoff, Wisloff, Engen, Kemi & Helgerud 2002 щодо порогу HRmax в іграх у малих складах.)
• Gualtieri, Antonio (2025). High-Speed Running and Sprinting in Football. PhD Thesis. (Цитує Dalen et al. 2019 і Casamichana, Bradley & Castellano 2018 щодо регулювання навантаження в SSG.)

Лохманн / Ерлангенський університет (Wettkampfsystem 4.0)

• Akdag, Murat; Poimann, Dino; Czyz, Titus; Lochmann, Matthias (2016a). The Impact of Competition Mode and Coaching on Physical Load in Youth Football. У: 6. Internationale Teaching Games for Understanding Konferenz × 10. dvs-Sportspiel-Symposium 2016, Köln. Hamburg: Feldhaus Czwalina, Bd. 258, с. 179.
• Akdag, Murat; Poimann, Dino; Czyz, Titus; Lochmann, Matthias (2016b). The Impact of Competition Mode and Coaching on the Amount of Actions in Youth Football. Той самий том, с. 178.
• Lochmann, Matthias (2015). Wettkampfsystem 4.0 — Strukturinnovationen zur nachhaltigen Sicherung der internationalen Wettbewerbsfähigkeit des deutschen Fußballs. Jahrestagung der dvs-Kommission Fußball 2015, Erlangen.

Тренерська освіта (німецька підготовка тренерів DFB)

• Halemeier, Maik (2018). Spielidee für den Spielaufbau und die Fortsetzung des Spiels. У: BDFL (ред.), Internationaler Trainer-Kongress 2018 Dokumentation, с. 30–33.
• Kolodziej, Christian (2018). Integriertes vs. isoliertes Athletiktraining im Leistungsfußball. Той самий збірник, с. 34–36.

Міжнародні федерації (станом на 2025/26)

• Real Federación Española de Fútbol (2025). Bases de competición 2025/26. Madrid: RFEF.
• The Football Association (2025). FutureFit — Updates to grassroots youth football in England. London: The FA. Упровадження у 2026/27.
• Fédération Française de Football (2025). Foot Animation U7/U9/U11, регламентні документи 2025/26.
• US Soccer (2017). Player Development Initiatives. Стандарти для малих складів із серпня 2017 року.

Галузеві дані (малі ігрові форми, дотики до м’яча)

• FRANdata (2024). Small-Sided Soccer: Final Updated Report. Галузеве вимірювання дотиків до м’яча: 4 на 4 проти 11 на 11.